Головна Останні новини4 Червня, 2020р.
 Версія для друку

Формування антикорупційної поведінки

Опубліковано: 04.06.2020, 10:12

0138-a-456x256.jpg

 

Керівниками підрозділів служби цивільного захисту повинно бути усвідомлено необхідність цілеспрямованої, систематизованої та постійної роботи з формування антикорупційної поведінки у підлеглих працівників, що має в основі стійку психологічну установку щодо правомірного способу життя.

Корупція є, насамперед, психологічним та моральним явищем. Вона не існує поза людину – її поведінку, діяльність. Корупція – це не лише певні діяння, а й система негативних поглядів, переконань, установок, спосіб мислення, який обумовлює спосіб життя.

Як зазначають науковці, «корупція – не просто хабарі, не просто зловживання службовим становищем, не просто завуальовані види підкупу чиновників. Це хвороба більш глибока, яка має у своїй основі психологічну установку використовувати державну службу як невичерпне джерело для досягнення корисливої мети».

Слід врахувати, що психологічна установка на протиправний спосіб досягнення мети поширюється не лише на державних службовців (осіб, уповноважених на виконання функцій держави), а й на громадян, які не перебувають на державній службі. Їх зорієнтованість на розв’язання життєвих проблем корупційним шляхом є також важливим чинником, який, по-перше, стимулює чиновників до зловживання, по-друге, у багатьох випадках робить це зловживання можливим (наприклад, у випадках одержання хабара з ініціативи хабародавця).

Деякі дослідники вважають, що корупційна модель поведінки має, головним чином, психологічне коріння, а корупція взагалі – психологічне походження: зокрема, збереження у традиціях різних країн звичаїв, які подібні до проявів корупції, але здебільшого використовуються у побуті і схвально (лояльно) сприймаються суспільством. З етнокультурним чинником пов’язує хабарництво приблизно кожний десятий житель нашої країни.

Є й інший морально-психологічний бік корупції. Коли держава примушує своїх громадян поводитися нечесно, то це породжує нездорову систему і має негативний вплив на суспільство. Державному службовцеві (особі, уповноваженій на виконання функцій держави), який умовно кажучи, стоїть перед вибором: чесно виконати свій обов’язок або зловжити владою чи службовим становищем – за умов панування правового нігілізму, соціальної нестабільності і невпевненості у своєму майбутньому, культивації психології користолюбства і жадібності, падіння моральності, відсутності чіткої ідеології державної служби легше схилитися до корупційної форми поведінки.

Проблема вибору поведінки і є тією основною психологічною проблемою, яка лежить в основі корумпування суспільних відносин. З огляду на це, суть запобігання корупції в принципі має зводитись до того, щоб проблема такого вибору перед особою уповноваженою на виконання функцій держави, поставала якомога менше, а при її виникненні - така особа мала всі підстави розв’язати її на користь правомірної поведінки.

Корупційна поведінка, здебільшого, може проявлятися у двох формах.

Перша (ситуативна) з них полягає у поступовому відхиленні особи, уповноваженої на виконання функцій держави, у своїй службовій діяльності від норм, встановлених нормативно-правовими актами. Йдеться про зміну мотивації діяльності, ціннісних орієнтацій, поступового перетворення законослухняної особи в корумповану особу. Займаючи певну посаду, така особа вважає за можливе неправомірно використати надані їй владні повноваження у власних інтересах чи в інтересах інших осіб. При цьому, в одних випадках відбувається поступове нарощування інтенсивності корумпованої діяльності (якісне зростання), в результаті чого особа твердо стає на корупційний шлях, виявляючи все більш небезпечні корупційні прояви і визначаючи для себе корупційну поведінку сенсом перебування на посаді. В інших випадках корупційні правопорушення вчинюються в результаті збігу певних життєвих обставин. Тобто йдеться про ситуативну корумповану поведінку.

Друга (цілеспрямована) форма корумпованої поведінки характеризується тим, що, зайнявши відповідну посаду, особа вже зорієнтована на протиправне використання службових повноважень для наживи, задоволення інших особистих інтересів чи інтересів третіх осіб. Тобто особа цілеспрямовано йде до влади, на відповідну посаду, з метою вчинення корупційних дій.

Корупціонер – це особа, яка усвідомлює протиправність своїх дій чи бездіяльності і свідомо йде на порушення закону. Корупціонер не може діяти з необережності.

Враховуючи вищезазначене, процес формування антикорупційної поведінки працівників підрозділів цивільного захисту повинен спрямовуватися на те, щоб:

  1. зміцнити моральні та психологічні засади законослухняних і дисциплінованих працівників;

  2. не допустити розвитку проявів корупційної поведінки тих працівників, які вважають допустимим вирішення своїх життєвих проблем за допомогою корупції, утримати їх від втягнення в корупційні відносини;

  3. змінити ставлення до корупції тих працівників, які вже допустили корупційні прояви, що забезпечило б зміну їх поведінки – з корупційної на правомірну.

Профілактичні заходи мають носити постійний характер і базуватися на методі стимулювання правомірної поведінки, як індивідуальної так і колективної. Опрацьована керівниками підрозділів система стимулів (моральних, дисциплінарних, економічних та інших) має спонукати відповідну категорію підлеглих працівників чи весь колектив підрозділу до соціально позитивної - антикорупційної - поведінки, робити її соціально вигідною. Стимулювання такої поведінки передбачає вирішення двох принципово важливих питань.

По-перше, забезпечення усім категоріям підлеглих працівників можливостей для виконання своїх службових обов’язків у законний спосіб. Якщо такі можливості відсутні, суб’єкти правовідносин (працівники підрозділу з одного боку – громадяни з іншого) змушені будуть розв’язувати життєві проблеми незаконним способом: скажімо – працівники шляхом одержання незаконної винагороди, громадяни – шляхом підкупу працівників.

По-друге, створення режиму найбільшого сприяння для законослухняних та дисциплінованих працівників. Якщо, наприклад, законослухняний працівник бачить, що особа, яка вчиняє корупційне (також і дисциплінарне) правопорушення, не лише не несе передбаченої законом відповідальності за його вчинення, а й не відчуває зниження свого соціального статусу (має кар’єрне зростання, службові заохочення тощо), то навряд чи це матиме для нього заохочувальний до правомірної поведінки стимул.

Стимулювання антикорупційної поведінки, з точки зору досягнення мети антикорупційної діяльності, є більш значимою складовою, ніж застосування заходів примусу.

 

 

Сектор з питань запобігання та виявлення корупції

ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області


   
Останні новини
26 Жовтня06:34 Шановні громадяни! Не спалюйте суху рослинність. Бережіть довкілля
25 Жовтня20:55 Надзвичайники Дніпропетровщини продовжують інформувати населення щодо необхідності дотримання карантинних заходів
25 Жовтня20:10 На виборчих дільницях Дніпропетровщини рятувальники забезпечують пожежну та техногенну безпеку
25 Жовтня18:08 Увага! Пожежна небезпека
25 Жовтня10:32 Рятувальники Дніпропетровщини несуть службу в посиленому режимі
25 Жовтня09:07 Шановні водії!
24 Жовтня15:27 Надзвичайники Дніпропетровщини продовжують проводити протиепідемічні заходи
24 Жовтня09:45 ДСНС інформує: правила пожежної безпеки під час виборів
24 Жовтня04:12 Дніпровські рятувальники провели санітарну обробку територій, прилеглих до виборчих дільниць (ФОТО, ВІДЕО)
23 Жовтня20:34 Увага! Попередження про туман!
23 Жовтня18:11 Надзвичайники закликають мешканців Дніпропетровщини дотримуватись режиму карантину (ФОТО, ВІДЕО)
23 Жовтня17:07 Новомосковський район: співробітники ДСНС провели інструктаж з головами виборчих дільниць
23 Жовтня16:54 м. Нікополь: мешканцям надали рекомендацій, як уникнути зараження коронавірусною інфекцією 2019-nCoV
23 Жовтня16:08 м. Покров: громадянам нагадали правила поводження під час виявлення вибухонебезпечних предметів
23 Жовтня14:15 Петриківський район: фахівці ДСНС навчали населення правилам безпеки під час опалення домівок
Останні новини